Інь і ян

Як тільки людина стала «розумною», одразу почались формуватись її стереотипи про інших людей і про навколишній світ. Напевно одним з перших таких хибних уявлень було те, що Земля плоска і десь є кінець світу. Неправильність таких думок, була доведена вже значно пізніше, коли людство змогло пояснити це науково.

Стереотип, дискримінація, кримінал… Що далі?

Якщо стереотипи законодавствами жодних країн не караються (немає складу злочину), то за дискримінацію можна сісти за ґрати. У цій статті є спроба проаналізувати, як ЗМІ дискримінують людей за расовою ознакою, керуючись тими ж стереотипами.

Кінотіні забутої країни

Не існує мабуть людини в котрої не було б стереотипів. Адже стереотипи – це лакмусові папірці нашого життя та суспільства. Лиш жаль, що часто-густо ,у випадку із стереотипами, ми стаємо дальтоніками. Україна не є винятком, і увесь світ «дальтонізують» різними засобами, деформуючи та інвертуючи справжню дійсність в Україні. Препотужним деформатором є кінематограф,в котрому перманентно виринає наша держава. Ось на цьому деформатору ми й закцентуємо нашу увагу.

Не всі монахи сидять в підвалі…

Сучасний світ, звичайно, релігійний, але насправді відірваний від релігії істинної. ЗМІ якось та й висвітлюють релігійне життя, подекуди навіть виховуючи морально зрілу людину. Це їхня заслуга. Вони два рази в рік згадують про Піст, торкаються Великих свят і приготування до них, та й, зрештою, нагадують щороку про святу тайну покаяння. Але, боюсь, на цьому їхня місія закінчується. Більшість медіа вважають релігійні справи не такими важливими, як крадіжка пенсії – ця тема ба навіть «не престижна», і тому ЗМІ її «уникають». Мовляв, нехай про ці релігійні «штучки» пише «Благовіст» і т. д.!

Есе про стереотипи

У сьогоденному інформаційному вирі, серед політичних та соціальних негараздів спекулювати людською (а тим паче масовою!) свідомістю стає дедалі легше. Одним із засобів контролю над масами завжди були стереотипи. Нав'язування стереотипів, прищеплення їх певним соціальним групам або ж ба більше – цілим націям – так одвічно боролись із свободою думки та слова верхівки, ті, які керували і вимагали. Відтак і відмова від стереотипу завжди сприймалась як протест. Зокрема, проти всіх та проти політичного устрою.

Ананасове типстерео з кісточками

Мене не хвилює, коли 

хтось 

казатиме, що 

я 

зебра. Я 

ефект 

Допплера! 

Шелдон Купер, герой серіалу «Теорія 

великого 

вибуху» 

 

Вживати слово «стереотип» в есеї про стереотипи видається мені стереотипним. А вам?

Втім, не важливо. Це ж я автор. Тому мова піде про ананаси. З кісточками, ясна річ. Я маю намір розглянути феномен ананаса, вплив ЗМІ на його формування, відповісти на питання щодо його доцільності, і врешті чи люди могли би жити взагалі без отакого фрукта.

Стереотипи

Стереотипи, як подає сучасний тлумачний словник - це те, що часто повторюється, стало загальноприйнятим, чого дотримуються, що наслідують у своїй діяльності, або ж інше значення – умовно-рефлекторні дії вищих тварин та людини, що проявляються у звичках та навичках* (1).

Тобто, стереотип – це те, до чого ми звикли, що робимо (говоримо, думаємо) підсвідомо.