Стереотипи, як подає сучасний тлумачний словник - це те, що часто повторюється, стало загальноприйнятим, чого дотримуються, що наслідують у своїй діяльності, або ж інше значення – умовно-рефлекторні дії вищих тварин та людини, що проявляються у звичках та навичках* (1).
Тобто, стереотип – це те, до чого ми звикли, що робимо (говоримо, думаємо) підсвідомо.
Вікіпедія подає таке тлумачення: «Стереотип — в психології так називають сукупність певних (часто звичних, вкорінених) уявлень, думок, висновків про світ, навколишнє середовище, людей і т. п.»* (2)
Сукупність певних думок? А звідки ж тоді синонім слова «стереотип» - «стандарт»?!* (3)
Стереотипи повсюди. Вони просто-таки полонили світ, Україну її заклади, населення і просто світосприйняття. Не оминула ця «хвороба » і засоби масової комунікації.
Більшість стереотипів стосується:
- Віку;
- Статі;
- Раси;
- Релігії;
- Професії;
- Національності.
Отже, вік – якщо молодь, то обов'язково - це неконтрольовані люди з неадекватною поведінкою…
Стать – жінки слабші від чоловіків. Зображення красивих жінок використовують всюди де потрібно, і ні.
Листівки з зображенням трьох напівоголених дівчат із пожежними брандспойтами та вогнегасниками в руках знайшли в п'ятій школі.* (4)
Раса – араб може виявитись терористом, а темношкірий – наркодилером…
Професія – політики всі брешуть і дбають про власні кишені, викладачі, міліціонери обов'язково беруть хабар…
Кажуть, що анекдоти придумують брюнети, які їм заздрять, адже існує ще один стереотип, що саме білява жінка є ідеальною і подобається всім без винятку чоловікам, та хіба це так?
Часто-густо реклама будь-якого товару має зображення пишногрудої блондинки.
Чому ці стереотипи продукує наша реклама і як це впливає на свідомість людей, на розвиток їх особистості?
Стереотип – інертний за своєю природою, він повільно і неохоче змінюється, а сукупність стереотипів є своєрідним фільтром через який індивід сприймає дійсність.
На сьогоднішній день стереотип – це наче вже щось звичне, стале, те без чого ми вже не можемо обійтись, бо якщо ми відійдемо від стереотипів то вже відрізнятимемось від загальної маси.
Перелічувати існуючі стереотипи і стереотипи у мас-медіа можна довго й нудно. Їх багато хто досліджує, багато хто пише про них, але й багато хто, зокрема і я, не замислювалась над їхнім існуванням до написання цієї роботи, адже так живуть всі. Всі споживають стереотипний світ і мало хто відходить від стереотипів які формувались роками.
Питання постає в тому чи готова нація, чи зможемо ми з вами відійти від них? Чи обійдемось без зображень напівоголених жінок на чоловічих журналах, на екранах, в рекламі. Чи зможемо не жартувати про блондинку, поважати єврея чи «москаля» («хохла»). Чи вважатимемо рівноправними чоловіка і жінку. Чи «Схід і Захід» стануть «разом»?
Стереотип настільки вкоренився у свідомість, що важко уявити наше життя без них, бо ми привикли і зовсім не вважаємо деякі речі стереотипом.
Якщо піднімати питання журналістики то і сюди цей «хробачок» вліз. Зміст тексту масової комунікації, як правило, багатозначний.Журналісти – це ж ще одна ланка влади, бо ж саме з преси, телебачення і радіо ми дізнаємось новину, а не використовувати суб'єктивної думки майже не реально. А думки будь-кого просякнуті стереотипом. Свідомість – і є ні що інше, як стереотип.
Будь-яке сприйняття дійсності, здається людині об'єктивним і безстороннім. Якщо людина говорить про кого чи про щось: "Мені це подобається, а те – не подобається", "люблю – не люблю" – вона має стереотип у виді здебільшого вже зовсім марного досвіду кого-небудь із предків. Якщо людина говорить самому собі: "Я це зробити можу, а те – не можу" – він має ще один стереотип. Будь-яке його судження про те чи інше, а тим більше категоричне судження – стереотип. Якщо особистість визначає для себе: "Це можна, а це – не можна" ,– вона також має стереотипи.
Журналістам ж просто варто ще раз нагадати, що вони формують громадську думку, тому варто сприймати світ більш реальним. А то ми все більше потрапляємо у полон міфів, забобонів, вигадок бо ж і ці слова є синонімами до слова СТЕРЕОТИП.
Олена ГРИНІВ
*
(1) Сучасний тлумачний словник української мови:100 000 слів/ За заг. Ред.. д-ра філол.. наук, проф.. В. В. Дубічинського. – Х.: ВД «ШКОЛА», 2008.- 1008с.
(3) Караванський С. Практичний словник синонімів української мови. 3-тє вид., опрацьоване і доповн. Львів: БаК, 2008.- 512с.






Немає коментарів:
Дописати коментар