Інь і ян

Як тільки людина стала «розумною», одразу почались формуватись її стереотипи про інших людей і про навколишній світ. Напевно одним з перших таких хибних уявлень було те, що Земля плоска і десь є кінець світу. Неправильність таких думок, була доведена вже значно пізніше, коли людство змогло пояснити це науково.

Стереотип, дискримінація, кримінал… Що далі?

Якщо стереотипи законодавствами жодних країн не караються (немає складу злочину), то за дискримінацію можна сісти за ґрати. У цій статті є спроба проаналізувати, як ЗМІ дискримінують людей за расовою ознакою, керуючись тими ж стереотипами.

Кінотіні забутої країни

Не існує мабуть людини в котрої не було б стереотипів. Адже стереотипи – це лакмусові папірці нашого життя та суспільства. Лиш жаль, що часто-густо ,у випадку із стереотипами, ми стаємо дальтоніками. Україна не є винятком, і увесь світ «дальтонізують» різними засобами, деформуючи та інвертуючи справжню дійсність в Україні. Препотужним деформатором є кінематограф,в котрому перманентно виринає наша держава. Ось на цьому деформатору ми й закцентуємо нашу увагу.

Не всі монахи сидять в підвалі…

Сучасний світ, звичайно, релігійний, але насправді відірваний від релігії істинної. ЗМІ якось та й висвітлюють релігійне життя, подекуди навіть виховуючи морально зрілу людину. Це їхня заслуга. Вони два рази в рік згадують про Піст, торкаються Великих свят і приготування до них, та й, зрештою, нагадують щороку про святу тайну покаяння. Але, боюсь, на цьому їхня місія закінчується. Більшість медіа вважають релігійні справи не такими важливими, як крадіжка пенсії – ця тема ба навіть «не престижна», і тому ЗМІ її «уникають». Мовляв, нехай про ці релігійні «штучки» пише «Благовіст» і т. д.!

Есе про стереотипи

У сьогоденному інформаційному вирі, серед політичних та соціальних негараздів спекулювати людською (а тим паче масовою!) свідомістю стає дедалі легше. Одним із засобів контролю над масами завжди були стереотипи. Нав'язування стереотипів, прищеплення їх певним соціальним групам або ж ба більше – цілим націям – так одвічно боролись із свободою думки та слова верхівки, ті, які керували і вимагали. Відтак і відмова від стереотипу завжди сприймалась як протест. Зокрема, проти всіх та проти політичного устрою.

Ананасове типстерео з кісточками

Мене не хвилює, коли 

хтось 

казатиме, що 

я 

зебра. Я 

ефект 

Допплера! 

Шелдон Купер, герой серіалу «Теорія 

великого 

вибуху» 

 

Вживати слово «стереотип» в есеї про стереотипи видається мені стереотипним. А вам?

Втім, не важливо. Це ж я автор. Тому мова піде про ананаси. З кісточками, ясна річ. Я маю намір розглянути феномен ананаса, вплив ЗМІ на його формування, відповісти на питання щодо його доцільності, і врешті чи люди могли би жити взагалі без отакого фрукта.

Стереотипи

Стереотипи, як подає сучасний тлумачний словник - це те, що часто повторюється, стало загальноприйнятим, чого дотримуються, що наслідують у своїй діяльності, або ж інше значення – умовно-рефлекторні дії вищих тварин та людини, що проявляються у звичках та навичках* (1).

Тобто, стереотип – це те, до чого ми звикли, що робимо (говоримо, думаємо) підсвідомо.

Що ж це за стереотипи без Росії і НАТО?

Однією з малодосліджених форм людських взаємовідносин є стереотипи. А все тому, що в них закладені часто незрозумілі та нелогічні мотиви. Якщо не повністю вирішувати такі спірні питання, то принаймні вносити свої корективи у ситуацію доводиться представникам ЗМІ. Таким чином спростуванням стереотипів чи ліпленням нових з нічого окреслюються контури найближчого майбутнього. І це вже не дійсність виключно газетних шпальт і радіохвиль – це вже стереотипна дійсність людей, які дивляться телебачення і читають газети.

Ні кроку без улюбленого засобу для прання

Ми всі так звикли до того, що за кордоном рай і процвітання, що у наших футболістів ноги не звідти ростуть, що всі чоловіки у захваті від Анджеліни Джолі, а жінки – від Бреда Піта, що жити на одну зарплату – сувора кара, що серед євреїв немає порядних людей, і так далі. Але що тоді робити низенькому плюгавенькому футболісту із якого-небудь захолустівського «Орла» без додаткових доходів та ще й нащадку Авраама? Невже складати руки і помирати? Але ж страшно! Минулого року під час посту їв м'ясо і не каявся, ану тепер за це варитиметься у великому котлі, а навколо рогаті з вилами скакатимуть?

Потоптатися або переступити

«Потрібно процідити все особисте й випадкове

в усіх враженнях, щоб отримати квінтесенцію істини»

Вірджинія Вулф

«Власний простір»

Уявний стереотип

Сьогодні поширення інформації набуває все більшої швидкості. Скажімо, якась «сенсаційна» новина розтікається інтернетом протягом лічених хвилин (згадаймо авіакатастрофу під Смоленськом). Звісно, це відбувається аж ніяк не завдяки світовому буму в журналістиці. Ні, причиною є власне інтернет, а також давно відомий принцип «зіпсованого телефону» (copy + paste + коментар). Якщо первинно інформація має доволі сирий вигляд – чи то замітки на сайті інформаційного аґентства, чи то повідомлення в соціальній мережі, то завдяки кмітливості інтернет-користувачів і можливості швидкого обміну інформацією вона набуває незвичного вигляду, чи то пак відгуку.

Категорії типів у стереоформаті

 І саме тоді мені сяйнула думка: «Та ж бо справді, для чого намагатися бути сильною, якщо чоловік все-одно, ну хоча б в фізичному плані сильніший». А потім, коли я прочитала, чи почула цю фразу десь, від когось, я зрозуміла, що не моя то була думка. Як можна відмежувати індивідуальність і суспільство, якщо вони зв*язані навіки? Як можна розмежовувати стереотипи від власних висновків? Отже, я лише повторюю давно сконструйовані і визнані іншими твердження. Я думаю, що чоловік сильніший, бо я підділася впливові стереотипу про слабкість жінки та силу протилежної статі.

Стереотипи в мас-медіа

Стандартизація. Саме таким словом я часто заміняю слово «стереотип». Цей синонім є не повним, а доволі контекстуальним, але, як на мене, він чудово пояснює це поняття, якщо його правильно вжити. Стандартизація способу життя залежно від якихось критеріїв оцінки – це моє особисте розуміння стереотипу.

Роль ЗМІ у формуванні стереотипів

Стереотипи…Якщо замислитись на перший погляд, то вони стали одним із чинників нашого світосприйняття. Навіть мимо нашої волі ми оцінюємо те чи інше явище не так як би нам цього хотілось, а просто приймаємо або спростовуємо для себе оцінку інших людей або мас. Якщо людина говорить про щось: "Мені це подобається, а те – не подобається",– вона має стереотип у виді здебільшого вже зовсім не свого досвіду, а кого-небудь із попереднього часу. Будь-яке судження про те чи інше, а тим більше категоричне – стереотип.

Модні красуні вміють думати

Під час життя люди черпають інформацію звідусіль: життя інших, природи, книжок, фільмів. Потім усі ці знання вони узагальнюють і використовують у своєму побуті. Тому ЗМІ тут відіграє неабияку роль. Недурно ж кажуть, що у їхніх руках зосереджена четверта влада. Але сила цієї влади набагато більша, ніж, наприклад, у руках Президента. Чому ж так?

Мусульмани vs християни

Їх називають "алькаїдами", "терористами", "привидами", "ніндзя", а їхню віру такою, що прагне заволодіти цілим світом. Кажуть, що їхня держава – антидемократична, де панує повна ієрархічність, повна підлеглість. Саме такими постають з екранів телевізорів чи на шпальтах газет ті, для кого єдиним Всевишнім є пророк Мухаммед, а священною книгою – Коран. Мусульмани…

Україна одна – стереотипів багато

У нашій країні традиційно протиставляють "захід" і "схід", чим мимоволі культивують уявлення про існування принаймні двох різних Україн. Стереотип про дві полярності – Львів – Донецьк виник ще з царських часів, коли влада стала актуалізатором його розвитку.

Сьогодні цей стереотип підсилюється і цьому сприяє ряд причин.

Стереотипи – схема для лінивих?

  Набагато простіше користуватися вже добре продуманою і досконало відполірованою схемою, аніж придумувати щось нове. Можна ж не сушити собі голови та обіграти одне й теж кілька разів, а в результаті - отримати схвальні оплески. Що і роблять сучасні ЗМІ. А такою досконалою схемою є стереотип.